У садовому мистецтві існують рослини, які можна висаджувати лише раз на рік, а є такі, які потребують постійного уваги. Однак існує категорія рослин, які здатні виглядати ефектно як у саду, так і на балконі чи в квартирі. Схізантус є саме такою рослиною — його можна вирощувати з насіння, а отримані після цього квіти будуть приваблювати своєю яскравістю і тривалим квітінням. У саду він розвивається швидко, але потребує захисту від дождів та вітрів. В умовах життя в квартирі його квіти будуть менш яскравими, але тривалішими і безуперечними за зовнішнім виглядом.
Схізантус — двулатний рослини, що дозволяє спостерігати його квітіння протягом двох сезонів. Вирощування з насіння має свої особливості: від посіву до першого квітіння може пройти від 90 днів до двох місяців, залежно від умов. Ця рослина відома як «бідна орхідея» через своєю екзотичну форму квітів і низьку вартість насіння, що робить її доступною для багатьох. У цій статті детально описано особливості вирощування схізантуса з насіння, а також його біологічні та екологічні характеристики.
Біологія і назви рослини
Назва «схізантус» походить від грецьких слів, що означають «розщеплений квіт», через характерну форму його бутонів. У російському мовленні іноді використовують назву «шизантус», що є альтернативною транскрипцією. Однак у світі ця рослина найчастіше називається «мала орхідея» через своє подібність до екзотичних квітів орхідей, хоча вона не належить до цього роду. У багатьох регіонах схізантус також називають «бабочкою» через розмаїття колірної гамми його квітів, що нагадує павутиння бабочки.
Схізантус — унікальна рослина з нерозгаданими загадками. Наприклад, деякі сеянці виявляються слабкими на початковому етапі, але пізніше формують найбільш яскраві квіти. Також існує загадка пов’язана з різною тривалістю вирощування: насіння, посіяне у вересні, може зацвісти через 90 днів, а в травні — через два місяці. Це зумовлено різною інтенсивністю сонячного світла, що впливає на швидкість розвитку рослин.
Опис роду та видів
Схізантус належить до родини пасленових, який також включає томати, перці й картоплю. Усього у роді близько 11 видів, з яких найпоширенішими є три: Схізантус Грехема (S.grahamii Gill), Схізантус перистий (S.pinnatus Ruiz, et Pav) і гібрид Схізантус вісетонський (S.x wisetoncnsis Low). Перший вид досягає висоти 60 см з жорсткими стеблами і квітами розового-пурпурного відтінку. Другий — 45 см, з більш м’яким опушенням та фіолетовими квітами. Гібрид отриманий у 1900 році і найчастіше продавати в магазинах.
Семена схізантуса дуже мелкі — приблизно 1800–2000 штук на грам. Вони мають темно-сіру або буро-коричневу окраску і зберігають високу всхожість протягом двох–трьох років. Незважаючи на екзотичний вигляд, схізантус легко розмножується самосівом. У весняному періоді необхідно регулярно перевіряти клумби, де в минулому році цвітла ця рослина, щоб не пропустити молоді ростки.
Вирощування з насіння
Схізантус — двулатний рослини, тому посів його насіння відрізняється від схем для однорічних. Насіння можна сіяти три рази: у вересні (якщо плануєте квітіння в квітні–май), у лютому–березні (якщо рослину вирощувати як однорічну) або осінь, якщо бажаєте отримати квіти влітку. Для посіву підготовлюють легкий ґрунт з додаванням вермікуліту. Насіння розподіляють у бороздки або рівномірно по поверхні, присипаючи шаром 0,5 см. Контейнери покривають пакетами і розміщують на світлому місці при температурі +18–20°С.
Перші ростки можуть з’явитися через 4–5 днів, але в деяких випадках — до 25 днів. Після появи перших листків молоді рослини пикирують у окремі горшки з інтервалом 10–15 см між ними. Умови для зимівлі під час осіннього посіву мають бути прохолодними (+5–10°С) і добре освітленими, щоб уникнути втягування рослин. Якщо це неможливо, краще посіяти насіння у лютому.
Уход за схізантусом
Після першого пикирування рослини необхідно прищипувати, щоб стимулювати ветвлення. Підкормку проводять через тиждень після пикирування, використовуючи комплексне мінеральне добриво. З моменту утворення бутонів подають підкормки кожні 8–10 днів. У травні, коли температура повітря і грунту досягає +10°С, рослини висаджують на клумби або у вазони з горшками мінімально 25 см в діаметрі.
Посів у відкритий ґрунт можна проводити кінець весни, накривши насіння спанбондом або дугами з плівкою. У південних регіонах — кінець квітня, у центральній частині України — друга половина травня. Всходи можуть з’явитися через 10–20 днів. Після появи молодих рослин необхідно регулярно поливати і підкормлювати. Для продовження квітіння видаляють засохлі бутони т та видаляють засохлі бутони та пагони, щоб стимулювати формування нових квіток. Особливу увагу слід приділити поливу: грунт має залишатися дещо вологим, але без застою води. У сухому кліматі збільшують частоту поливу, а у вологому — обмежують, щоб уникнути гнилі кореневої системи. Умови освітлення та температури мають бути оптимальними: рослина краще розвивається при дневній температурі +18–25°С і вологому повітрі. Зимівля для схізантуса — що без утеплення, тому під час холодного періоду необхідно захищати кущі від заморозків. Якщо рослину вирощують як однорічну (на балконі чи в квартирі), її можна тримати на вікні, де присутнє експозиція на південний або східний напрямок. Схізантус добре переносить обрізку, що дозволяє формувати густу крону і подовжити тривалість квітіння. Після появлення 4–6 пар листків здійснюють перший прищипування верхівки, а потім — через 2 тижні повторно. У разі виявлення хвороб (наприклад, гнилі коренів) застосовують фунгіциди на базі борної кислоти чи міді. Найбільш ефектний результат отримують при поєднанні різних варіантів схізантуса — наприклад, посіяння з різною глибиною чи на різних дистанціях, щоб квіти утворювалися на різних висотах. Також можна комбінувати види з різною колірною палітрою для створення вишуканих композицій. Узагалі, схізантус — це рослина, яка додає квітнику екзотичності й грає важливу роль у дизайнерських рішеннях, навіть за відсутності звичайних орхідей.
